Вишгородці «вдягнули» БТРи

10 Жовтень 2014

Вишгородські підприємці виготовили спеціальні захисні екрани для бронетранспортерів, що захищають техніку від кумулятивних снарядів.

З місяць назад керівник вишгородського підприємства «Будтехносервіс» Дмитро Науменко, мандруючи просторами соціальних мереж, випадково звернув увагу на тему виготовлення захисних решіток для БТРів. «Автор повідомлення скаржився на велику кількість шахраїв або недобросовісних виконавців, а головне – він мав креслення і схеми, – розповідає Дмитро Науменко. – Мене ця ідея зацікавила з професійної точки зору. І звісно хотілося допомогти нашим військовим. Можливість є. Бажання є. Отож вперед».

За кошти підприємства закупили необхідну кількість обрізок металу (до речі, частину матеріалу безкоштовно надало місцеве підприємство «Карат-Ліфткомплект»). Виробництво розпочалося. І от виготовили 147 захисних екранів, на які знадобилося 5 тонн металу та зо два тижні роботи. Така кількість решіток захистить приблизно десять-одинадцять БТРів. 
«Коли роботи добігали кінця, постало питання: як тепер весь цей «багаж» відправити? Знову поринув в Інтернет. І той самий автор (він, до речі, із Запоріжжя) мені повідомив, що народний депутат Ярослав Москаленка, який живе і працює поряд з нами, активно займається допомогою для фронту і часто відправляє допомогу до зони АТО. Ми звернулися до Ярослава Миколайовича і він без вагань забрав наш вантаж. Через деякий час, я упевнився, що наша допомога дійшла куди потрібно. А виявило так: наші екрани потрапили до частини, де служив колишній робітник нашого підприємства. Він побачив на екранах, скажімо так, зрозумілий йому «почерк», дуже зрадів і зателефонував до нас, повідомивши, що у якості захисту він впевнений. 

Тож виробництво у нас є. Досвід теж. Система доставки – завдяки Ярославу Москаленко – працює, як годинник. Буде фінансування – будемо робити ще. І насправді допомогти нашим військовим зовсім не складно. Варто лише спробувати. І окрема подяка таким людям, як Ярослав Миколайович – на перший погляд скромний чоловік, а насправді – добра і щедра душа, працює і допомагає, викладаючись на всі двісті відсотків».