Ярослав Москаленко: «Парламентська більшість працює максимально ефективно»

28 жовтня пройшов рік з часу проведення виборів до Верховної Ради України сьомого скликання. Новий парламент було сформовано за змішаною системою. Половина складу обиралась за партійними списками, а інша половина – у мажоритарних округах. Про підсумки першого року із журналістами 96 мажоритарного округу провів розмову народний депутат України від фракції Партії регіонів Ярослав Москаленко.

Ярославе Миколайовичу, розкажіть про ваші враження від першого року роботи у Верховній Раді.

Перші дві сесії – враження згаяного часу, третя сесія – натяки на консолідацію навколо євроінтеграційного курсу держави. Систематично стикаємось із тим, що одна частина – наші опоненти просто не хочуть працювати. Дякуючи посиленій підготовці до підписання Угоди про асоціацію з ЄС меншість намагається стримувати себе, вже не вдаючись до  систематичних блокувань. Звичайно, і зараз по деяким питанням бачимо заблоковану трибуну президії, що продиктовано майбутніми президентськими виборами і відповідною «грою на публіку».

Але нам вдається знайти шляхи виходу із таких ситуацій. Більшість працює максимально ефективно, не дивлячись на пласт безпідставної критики у нашу сторону. І це добре, оскільки демонструє наявність логічного зерна у парламенті.

Головне завдання на цю сесію - прийняття всіх необхідних законів, що входять до т.зв. євроінтеграційного пакету, а також ухвалення Бюджету на наступний 2014 рік.

Наскільки депутати, обрані по мажоритарним округам, відрізняються у роботі від тих, что пройшли до Ради по партійним спискам.

Наявність половини «мажоритарщиків» у складі Верховної Ради дозволяє на якісно новому рівні тримати ситуацію на контролі по всій державі. Найширше регіональне представництво серед депутатів значно корегує порядок денний питань, які необхідно вирішити.

Також можна говорити про покращення рівня співробітництва між парламентарями, обраними по мажоритарним округам, і органами місцевого самоврядування.

Разом з тим, мажоритарщик у своїй роботі керується не тільки програмними засадами партії, у фракції якої він перебуває, а й робить кроки на виконання власної передвиборчої програми, за яку проголосували виборці. Це – подвійна відповідальність.  

Громадяни в основному бачать роботу народних депутатів доволі однобоко – це трансляції пленарних засідань парламенту. Чи могли б ви докладніше розповісти про інші сторони роботи народного обранця.

Робота народного депутата дуже насичена. Окрім участі у пленарних засіданнях кожен обранець закріплений за комітетом. Наприклад, я є заступником голови Комітету ВР з питань економічної політики. Зрозуміло із назви, що через нас проходять всі законодавчі ініціативи, що стосуються економічного блоку. Перед тим, як певний законопроект з’являється у порядку денному пленарного засідання, він проходить прискіпливе фахове обговорення на Комітеті. Засідання Комітету проходять навіть жорсткіше, ніж пленарні. Єдине – у нас відбувається дійсно професійна дискусія, а не емоційна необґрунтована полеміка у сесійній залі парламенту, яку дехто намагається нав’язати.

Наступною складовою роботи народного депутата є проведення величезної кількості зустрічей тет-а-тет із представниками виконавчої гілки влади – міністрами, очільниками держслужб тощо. На цих зустрічах підіймаються питання державної політики, проблем округу, різні законодавчі ініціативи. Зокрема, я постійно тримаю руку на пульсі проблем нашого 96-го округу і систематично ініціюю необхідні зустрічі для успішного закриття відповідних питань.

Наступне у роботі парламентаря – це робота із виборцями шляхом роботи мережі приймалень і проведення особистих прийомів громадян. На кожне звернення людей я реагую і разом ми робимо все можливе для вирішення проблеми, з якою до мене звернулися.

Пропоную перейти від питань загальнодержавних до місцевих. Як Ви оцінюєте цей рік з точки зору розвитку Вишгородського району?

Вишгородщина продовжує динамічно розвиватись, як це було останніми роками. 2013 рік не став виключенням. Це, зокрема, заслуга того, що влада на всіх рівнях не конфліктує між собою, а витрачає всі сили на район. Неабиякої допомоги додає й максимальне сприяння нашого Президента, який завжди йде нам назустріч. Вишгородщина є прикладом для інших районів області. Наш досвід починають активно застосовувати й у інших райцентрах, наприклад Васильків чи Біла Церква. Розбудовується соціальний сектор, реконструюються медичні й освітні заклади – відновили роботу Руднє-Димерської школи, зовсім нещодавно відкрили дитячий садок «Веселка» у Гаврилівці.

В той же час підгрунття для соціальних перетворень – це розвиток реального сектору економіки. Перед нашою зустріччю ознайомився із оперативними даними за результатами трьох кварталів 2013 року по підприємствам району. Мене дуже приємно, що, наприклад наш промисловий гігант – Укргідроенерго отримав прибутків на 77% більше, ніж за той самий період рік тому. А від цього напряму залежить обсяг податків. Виходить, що наступного року ми матимемо значно більше вікно можливостей для реалізації низки нових програм.

Один із таких проектів – це масштабна реконструкція доріг місцевого значення по всій державі, про що заявив В.Янукович на останній Раді регіонів у Борисполі. Нині проект знаходиться на стадії розробки, його реалізація намічена на весь 2014 рік. Також будемо завершувати газифікацію наших населених пунктів. Робота по цьому ведеться постійно: нещодавно газ з’явився на масиві «Дніпро» у Вишгороді, декілька днів тому підключили с. Лісовичи.

Влітку Вишгородська міська рада ініціювала питання присвоєння Вишгороду статусу міста обласного значення. Чи підтримуєте Ви таку пропозицію?

Місто Вишгород – одне із міст Київської області, що має найбільш динамічний розвиток у соціально-економічному аспекті. Розпочате нами у 2008 році продовжує давати відчутний результат. Об’єктивно склалась така ситуація, що Вишгород вже «виріс із штанців» міста районного підпорядкування і потребує статусу міста обласного значення. Це розуміють по всій вертикалі влади.

Переконаний, що таку позицію підтримає і Київська обласна рада, і, врешті решт, український парламент, за яким останнє слово. Як народний депутат – представник Вишгородщини, я зроблю все від себе залежне, аби отримати позитивне рішення по даному питанню.

Бородянський район вже призабув, що таке – мати свого представника у Верховній Раді. Приємно, що не забуваєте про свої передвиборчі обіцянки. Як справи з їх виконанням? Особливо цікавить питання будівництва нової школи у с. Микуличі…

…Так, це одне із найболючіших питань і села, і району яке потрібно закривати. Завдяки розумінню з боку керівництва парламенту і відповідних комітетів, стало можливим розморозити будівництво вже у цьому бюджетному році (було виділено 16 млн грн). Звичайно, це не вся необхідна сума. Повністю двоповерхова школа на 360 дітей коштує понад 56 млн грн. Однак хочу завірити – про це вкрай важливе будівництво не забудуть, відповідні роботи будуть продовжуватись і в наступному році. Хочеться вірити, що учні вже у 2014-2015 навчальному році перебрались до нового приміщення.

А щодо заводу Борекс – є якийсь прогрес?

Бородянський екскаваторний завод сьогодні знаходиться не у кращих умовах. Головна проблема – необхідність інвестиційних вливань для підтримки конкурентоздатності на основних ринках збуту. Я за першої ліпшої нагоди згадую завод під час спілкування з імовірними інвесторами. Наприклад, нещодавно мав зустріч із поважною німецькою делегацією, яку, зокрема цікавило питання вітчизняного машинобудування, а також розвиток сільського господарства. Загалом зацікавленість є, але доки переговорний процес триває, озвучувати конкретну інформацію зарано.

Ярославе Миколайовичу, частину Іванківської громади збурило будівництво на околицях селища ТЕС. Ви досі своєї позиції не озвучували, стояли осторонь…

Не можна казати, що я був осторонь. Усі події, що стосуються нашого округу, я тримаю на контролі. Безумовно я в курсі проблеми. Спілкувався з обома сторонами конфлікту – тобто маю уявлення про позицію як ініціативної групи, так і інвесторів. Але жодна з них не переконала мене на 100%. Будується біоенергетична теплова електростанція. Аналогічні проекти розгортають у Рівненській та Чернігівській областях. Орієнтовно, один такий об’єкт коштує 33 млн євро. Соціальна складова проекту доволі вагома. Це 160 нових робочих місць – 60 працівників на станції і 100 – загалом у районі. До того ж, безперебійна робота станції неабияк допомагатиме наповнювати місцевий бюджет, як це вже роблять інвестори у сільському господарстві. Від цього залежить якість роботи, наприклад, медичних закладів і шкіл.

Як паливо планується використовувати деревну тріску, яку будуть закуповувати в державних лісових господарствах, розташованих у радіусі до 150 км від об'єкту. Отже, ми нарешті розчистимо ліси в Іванківському та Поліському районах. Зокрема, за попередніми розрахунками, обсяги закупівлі неділової деревини для потреб ТЕС становитимуть 30-40 млн. грн. щороку.

Частина виробленої на ТЕС електроенергії буде продаватися в об'єднану енергетичну систему за «зеленим» тарифом. Крім того, частково електроенергію розподілять у районах діяльності електростанцій. Думаю, це дасть змогу, по-перше, поліпшити якість електропостачання для місцевого населення, а по-друге, забезпечить регіонам його безперебійні поставки. Однак, я розумію збентеженість місцевого населення. Тому, я зробив відповідні депутатські запити до Міністерства екології та Міністерства охорони здоров’я. Відповіді від обох профільних міністерств пройшли такі, що спорудження ТЕС абсолютно не шкодить здоров’ю та навколишньому середовищу. Попри це, було прийняте рішення провести комплексну експертизу. Зараз ми очікуємо на її результати.  І свою позицію я сформулюю виключно тоді, коли отримаю результати комплексної незалежної експертизи.

Останнім часом у сільське господарство Полісся прийшли інвестори, повернувши життя до нещодавно депресивного краю. На Вашу думку, чи можна говорити про позитивні тенденції і про стабільний розвиток, чи це разовий випадок?

Поліський, а також Іванківський райони були першими залучені до комплексної програми «Київщина без окраїн». Якщо брати галузь сільського господарства як один із елементів програми, то це безумовно успіх. Місцева земля, яку 25 років не обробляли, почала давати врожаї - 40 центнерів жита з гектара. Приємно отримувати такі результати. Звичайно, це тільки початок. Інвестори зацікавлені і далі вкладати свої кошти у край.

До речі, інвестиційна привабливість в нашій державі зростає вже другий квартал поспіль. Нещодавно було опубліковано індекс інвестиційної привабливості від «Європейської бізнес асоціації». Так за два квартали позитивна динаміка +11,8%, причому поліпшення зафіксовано у всіх базових критеріях. Президент цілком слушно відзначив: «Інвестиції – це розвиток. Є інвестиції – є майбутнє». Отже можна стверджувати, що у Полісся є майбутнє.